Цьогорічна повінь загалом для природи — необхідне явище. А от для конкретних людей, на чиї городи та подвір'я зайшла вода — проблема. Про затоплені луки й говорити не варто. Тож селяни, які утримують худобу, використовують закинуті подвір'я для випасу тварин. А залишили свої рідні місця вже багато людей — хтось виїхав ще раніше, а деякі — торік і цьогоріч, рятуючись від ворожих постійних обстрілів.
Запитав дідуся, який випасав своїх кіз в одному з таких прикордонних сіл Чернігівщини, куди він здає молоко, адже стільки кіз утримує. «Та яке там… Нікуди не здаю, – відповідає чоловік. – Молодняк онде доїть кіз, ото так молоко й переробляється».
Схожа публікація: Чернігівщина: Природа охороняє наші кордони
